![[info]](http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
Донецьк - Київ
Posted on 2008.04.15 at 15:27Настрій:
sad
Настрій в мене сьогодні сумний до неможливості, і все щось не складається. Речі випадають з рук, стаються дрібні неприємності, і просто на душі важко. Ще й часу відпочити нема зовсім. І ще це ОднеВсе сьогодні… Вирубайте мене.
Київ, Оболонь.
Донецьк знов cool, зустрічали з любов’ю, на своїй секції я зайняла 2ге місце, але на пленарному засіданні отримала титул «Найкраща доповідь конференції» і 100 грн. :) В нерівному двобої з вахтьоршою :) гуртожитку, в якому мене, як виявилось, нелегально поселили, отримала травму ноги, так що вночі мала можливість провести ревізію Донецької обласної травматології. Досі кульгаю. :(
Донецький парк кованих фігур.
Ще ми пили (багато-багато), їздили на екскурсію в ботанічний сад і Макіївський науково-дослідний інститут, що займається безпекою в шахтах. В тому НДІ нам показали всякі агрегати для протирання та розриву тканин і канатів, інші цікавинки та влаштували пробний вибух кубометра метану. Виглядає вражаюче… Донецькі (і не тільки) хлопці цілий день носили мене на руках, бо ступити на ту ногу я не могла. Особлива подяка Андрієві та Саші. :)
Ботанічний сад.
Переїхавши з Донецька в Київ, пішла в душ на вокзалі. За всі свої роз’їзди по Європі такої кабінки я ще не бачила. :) Вся така гарна, прозора… От блін, треба було фотку зробити – тільки зараз дійшло. :)
Київ, Оболонь.
Зі Стасіком (+ Аліса і пан Коршак) цілий день вешталися Києвом, фоткали, пили пиво з консервованими полуницями, балакали.
А ввечері був україно-білоруський слем. Прийшла ціла купа знайомого народу, навіть Семенчук приїхав, і Альбіна, і Оксана Васьків, і Толік, і Тарас, і Юліана… Всім не згадаєш. І Шувалова теж приходила.
Сцена була гарно огороджена скотчем і дуже нагадувала справжній слемерський ринг. Я не встигла напитися до стадії «не боюся» і нервувала. Полєжака був у білому піджаку. :) Білоруси перемогли. Хадановіч просто зірка!!! Хоча всі вони були цікаві, але, зізнаюся, мову я почала розуміти десь через 2-3 хвилини адаптації. Я була в парі з Мариєю Мартисевіч. Пишаюся тим, що ми ЄДИНІ потиснули одна одній руки (це була її ідея). А ще ми набрали порівну балів.
Ми з Мариєю.
Потім фоткалися, пили далі, гуляли. Лягла спати о 4 ранку. Наступного дня, вертаючись додому експресом, була щаслива до неможливості.
Ось. Такий короткий конспективний звітик, якщо ще щось згадаю, напишу. І фотки ще повішу. А поки що все.
Київ, Оболонь.
Донецьк знов cool, зустрічали з любов’ю, на своїй секції я зайняла 2ге місце, але на пленарному засіданні отримала титул «Найкраща доповідь конференції» і 100 грн. :) В нерівному двобої з вахтьоршою :) гуртожитку, в якому мене, як виявилось, нелегально поселили, отримала травму ноги, так що вночі мала можливість провести ревізію Донецької обласної травматології. Досі кульгаю. :(
Донецький парк кованих фігур.
Ще ми пили (багато-багато), їздили на екскурсію в ботанічний сад і Макіївський науково-дослідний інститут, що займається безпекою в шахтах. В тому НДІ нам показали всякі агрегати для протирання та розриву тканин і канатів, інші цікавинки та влаштували пробний вибух кубометра метану. Виглядає вражаюче… Донецькі (і не тільки) хлопці цілий день носили мене на руках, бо ступити на ту ногу я не могла. Особлива подяка Андрієві та Саші. :)
Ботанічний сад.
Переїхавши з Донецька в Київ, пішла в душ на вокзалі. За всі свої роз’їзди по Європі такої кабінки я ще не бачила. :) Вся така гарна, прозора… От блін, треба було фотку зробити – тільки зараз дійшло. :)
Київ, Оболонь.
Зі Стасіком (+ Аліса і пан Коршак) цілий день вешталися Києвом, фоткали, пили пиво з консервованими полуницями, балакали.
А ввечері був україно-білоруський слем. Прийшла ціла купа знайомого народу, навіть Семенчук приїхав, і Альбіна, і Оксана Васьків, і Толік, і Тарас, і Юліана… Всім не згадаєш. І Шувалова теж приходила.
Сцена була гарно огороджена скотчем і дуже нагадувала справжній слемерський ринг. Я не встигла напитися до стадії «не боюся» і нервувала. Полєжака був у білому піджаку. :) Білоруси перемогли. Хадановіч просто зірка!!! Хоча всі вони були цікаві, але, зізнаюся, мову я почала розуміти десь через 2-3 хвилини адаптації. Я була в парі з Мариєю Мартисевіч. Пишаюся тим, що ми ЄДИНІ потиснули одна одній руки (це була її ідея). А ще ми набрали порівну балів.
Ми з Мариєю.
Потім фоткалися, пили далі, гуляли. Лягла спати о 4 ранку. Наступного дня, вертаючись додому експресом, була щаслива до неможливості.
Ось. Такий короткий конспективний звітик, якщо ще щось згадаю, напишу. І фотки ще повішу. А поки що все.